Емоції розвиваються, коли мотивація стає надто сильною в порівнянні з реальними можливостями суб'єкта. Їхня поява веде до зниження рівня адаптації. Відповідно до цієї точки зору емоції – це страх, гнів, горе, іноді радість, особливо надмірна радість.
Про виникнення емоцій Ще в 1950-і роки Полем Маклейном, американським нейрофізіологом, було виявлено, що емоції виникають у спеціальних структурах мозку, які він називав лімбічними структурами. Це підкіркові утворення – мигдалина, перегородка мозку та інші.
Вважається, що за виникнення зумовленої емоційної відповіді відповідає розташоване у скроневій частці мигдалеподібне тіло (Amygdala). Мигдалеподібне тіло має сполуки між сенсорними центрами та системами, що контролюють вегетативну та гормональну реакцію.
У процес створення та обробки позитивних емоцій залучаються вже знайоме нам мигдалеподібне тіло, префронтальна кора, гіпокамп та кора передньої острівцевої частки великого мозкутак відчуття радості, як гнів, смуток або страх, охоплює весь мозок.