Чим небезпечний вестибулярний нейроніт?

Це веде до виникнення окорухових порушень (ністагм — мимовільні коливальні рухи очей), порушення сприйняття (обертальне запаморочення), постуральних порушень (порушення рівноваги у спокої та при русі), вегетативних порушень (нудота, блювання).3 квіт. 2023р.

Симптоматичне лікування включає використання вестибулярних супресантів: дименгідринату (драмін), метоклопраміду (церукал), бензодіазепінових транквілізаторів (діазепам) або фенотіазинів (тіетилперазин). При блюванні використовують парентеральний шлях введення препаратів.

Будь-яке навіть незначне порушення його функції призводить до серйозних наслідків, здатних швидко змінити звичний ритм життя хворого. При порушенні функції вестибулярного апарату у хворого виникають характерні ознаки: запаморочення, порушення слуху та зору, втрата рівноваги.

Як виявляється Пацієнт відчуває пересування, кружляння, похитування та провалювання власного тіла у просторі, обертання навколишніх предметів; запаморочення триває від кількох годин до кількох днів і посилюється при поворотах голови та тулуба; нудота, блювання на тлі запаморочення; втрата рівноваги.