При лікуванні дистимії призначається психотерапія та прийом антидепресантів (Золофт, Парнат, Бупропіон, Лувокс, Міртазапін, Цимбалта, Азапін). Основне завдання психотерапії – навчити пацієнта контролювати емоції, навчиться любити себе, долати свої проблеми, шукати у всьому виключно позитивні сторони.
Постійним залишається одне, дистимія – це розлад, який можна і потрібно лікувати. Незважаючи на «легкість» — малу виразність проявів, дистимія значно впливає життя і працездатність людини. Тому її необхідно лікувати у лікаря-психотерапевта.
Симптоми дистимії можуть з'являтися і зникати з часом (проте зазвичай пропадають не більше ніж на два місяці), які інтенсивність — змінюватися.
Після трьох років без лікування дистимії можуть приєднатися більш виражені депресії. У подібних випадках говорять про подвійні депресії, які протягом життя спостерігаються більш ніж у 2/3 хворих на дистимію. Варіанти перебігу дистимії: Дистимія з єдиним великим депресивним епізодом (подвійна депресія).