A. Розумова відсталість — стан затриманого чи неповного розвитку психіки, що насамперед характеризується порушенням здібностей, що виявляються в період дозрівання та забезпечують загальний рівень інтелекту, тобто когнітивних, мовних, моторних та спеціальних здібностей.
Клінічні ознаки розумової відсталості:
- психічний недорозвинення різного ступеня виразності;
- недорозвинення як інтелектуальної діяльності та особистості хворого, а й психіки загалом;
- ознаки недорозвинення як мислення, а й сприйняття, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери та інших.;
Легкий ступінь розумової відсталості (дебільність). Розлад, як правило, виникає через затримку розвитку або внутрішньоутробного ураження головного мозку. Особи з легкою розумовою відсталістю мають коефіцієнт інтелекту IQ від 50 до 70. Їхній рівень читання, письма та математичних навичок обмежений 3-6 класом.
Особливості розумово відсталих дітей від 3 до 5 років
- слабкий тонус м'язів;
- кінетоз – відчуття нудоти при монотонних коливаннях, говорячи простими словами, «морська хвороба»;
- проблеми з сечовипусканням;
- часті головні болі;
- дратівливість, швидка стомлюваність, неможливість концентрувати увагу.