Сізіф (точніше Сиси́ф, ін.-грец. Σίσυφος) — у давньогрецькій міфології будівельник і цар Корінфа, після смерті засуджений богами котити на гору в Тартарі важкий камінь, який, ледве досягнувши вершини, щоразу скочувався вниз.
Sisyphus (Сізіф) – персонаж грецької міфології. Міф про Сізіфе, який безперервно котив на гору каміння, це символізує нашу постійну працю з удосконалення наших дистрибутивів.
Камю стверджує, що коли Сізіф усвідомлює безцільність свого завдання та однозначність своєї долі — він набуває свободи у розумінні абсурдності власної ситуації та досягає стану умиротвореного прийняття. Камю робить висновок, що «все добре» і, безсумнівно «Сізіфа слід уявляти собі щасливим».
З погляду Камю, Сізіф по-справжньому щасливий, бо піднімається над безглуздістю свого існування і може час від часу насолоджуватися своєю працею. Камю виокремлює один аспект, швидше за все, відомий йому за гімназічним курсом: безглузда праця.