Навіщо Ван Гог відрубав собі вухо Вікіпедія?

25 жовтня 1888 року Гоген приїхав погостювати в Арль, але 23 грудня творчі розбіжності викликали сварку. Ван Гог кинув склянку в голову художника, потім після заяви Гогена про намір виїхати, кинувся на нього з бритвою. У нападі божевілля ввечері цього ж дня митець відрізав собі мочку вуха.

Згідно з цією версією після сварки Гоген покинув будинок і про всяк випадок прихопив шпагу. Згодом його наздогнав ван Гог з бритвою в руках. Тут Гогену і знадобилася шпага і він чи спеціально, чи ненароком відрізав своєму опоненту вухо.

Зважаючи на все, Ван Гог страждав від цілого букету психічних розладів, насамперед від біполярного та прикордонного розладу особистостіАле такий діагноз йому ніхто не ставив. Тепер дослідники готові приписати йому ще й шизофренію.

Синдром Ван Гога (The Van Gogh Syndrome) проявляється, коли хворий або сам себе хірургічно оперує, або наполягає на певних операціях. Деякими авторами належить не до синдромів, а до психопатологічних симптомів («симптом Ван Гога»). Автопортрет з відрізаним вухом.