Розумова відсталість — стан затриманого чи неповного розвитку психіки, що у першу чергу характеризується порушенням здібностей, які у період дозрівання і забезпечують загальний рівень інтелекту, тобто когнітивних, мовних, моторних і спеціальних здібностей.
Розумовою відсталістю називають групу станів, обумовлених вродженим чи рано набутим недорозвиненням психіки з вираженою недостатністю інтелекту. У хворих відзначається порушення когнітивних, мовленнєвих, моторних та соціальних здібностей. Термін «олігофренія» у наші дні використовується дедалі рідше.
Імбетильність поділена на два рівні – помірну і важку розумову відсталість).
- Глибока розумова відсталість (ідіотія) …
- Важка розумова відсталість (важкі варіанти імбецильності) …
- Помірна розумова відсталість (легші варіанти імбецильності) …
- Легкий ступінь розумової відсталості (дебільність)
Легкий ступінь розумової відсталості (дебільність). Розлад, як правило, виникає через затримку розвитку або внутрішньоутробного ураження головного мозку. Особи з легкою розумовою відсталістю мають коефіцієнт інтелекту IQ від 50 до 70. Їхній рівень читання, письма та математичних навичок обмежений 3-6 класом.