Криза (ін. -грец. κρίσις – суд, вирок, рішення; поворотний пункт) – переворот, пора перехідного стану, перелом, стан, при якому існуючі засоби досягнення цілей стають неадекватними, внаслідок чого виникають непередбачувані ситуації.
Криза, часткова чи загальна дестабілізація економічної системи, що проявляється у розбалансованості складових її підсистем, порушенні відтворювальних зв'язків та механізмів узгодження інтересів, загостренні соціально-економічних протиріч.
За силою виразності параметрів кризового стану та характеру його перебігу можна виділити три рівні: рутинний, значний та гострий. Рутинна криза людина здатна подолати самостійно. Гостра криза потребує специфічної (психотерапевтичної) допомоги. Виділяють також внутрішні та зовнішні кризи.