Візуальне мислення (від лат. visualis — зоровий) різновид образного мислення, об'єктом якого виступає образ у його зоровому аспекті. Творче рішення задачі, осмислення, за допомогою візуалізації, візуального подання, уяви, споглядання, сновидіння, медитативних практик, трансу та ін.
Візуальне мислення – це робота з візуальними об'єктами (образами, знаками), що заміщає роботу з реальними об'єктами. Оперуючи візуальними образами, можна структурувати та візуально інтерпретувати свої думки. Або візуально упаковувати смисли для їх передачі та пояснення.
Розвинути візуальне мислення можна лише під час постійної, уважної та тривалої роботи з готовими продуктами візуально-мисленнєвої діяльності. Яскравим прикладом таких продуктів є витвори мистецтва.
Усього прийнято виділяти 3 виду мислення:
- наочно-дієве;
- наочно-подібне;
- словесно-логічне.