Сомнамбулізм (від латів. somnus — «сон» і ambulo — «ходити», «пересуватися»; ноктамбулізм (від латів. nox, noctis — «ніч»), сноходіння, лунатизм) — розлад парасомницького спектру, у якому люди чинять якісь дії, перебуваючи у своїй у стані сну.
Причинами можуть бути: стресові та конфліктні ситуації, неврози, нейроінфекції, різні отруєння, черепно-мозкові травми, епілепсія, навантаження на ЦНС при навчанні та при емоційному напруженні. Дебютує лунатизм у віці 3-4 років, але частіше страждають діти віком від 5 до 10 років. До 15 років лунатизм зазвичай минає.
Лунатизм (сомнамбулізм) – це тип парасомнії, порушення поведінки, яке відзначають під час сну. Найчастіше виявляють у дітей віком 3-8 років. Лунатизм передається у спадок і зазвичай проходить спонтанно у підлітковому віці.
Сомнамбулізм – це патологічний стан парасомницького характеру, що характеризується вчиненням складних рухових дій уві сні. Тобто є сидіння, ходіння або інша складна поведінка під час сну, але при цьому очі відкриті і людина дуже часто усвідомлює те, що відбувається.