Що таке антропоцентричний підхід?

Антропоцентризм (від ін. -грец. ἄνθρωπος – людина і лат. centrum – центр) – філософське світоглядне уявлення, згідно з яким людина є осередком Всесвіту і мета всіх подій у світі подій.

Антропоцентричність мови у сучасній лінгвістиці є ключовою ідеєю. Антропоцентрична парадигма – це переключення інтересів дослідника з об’єктів пізнання суб’єкта, т.к. е. аналізується людина в мові та мова в людині, оскільки, за словами І.

У гуманістичному світогляді світ є буття, світ не просто існує, він є, він розкриває себе як буття людині. У антропоцентризм на зміну гуманістичної розкритості світу людині приходить замкнутість, вона закрита для людини, вона є об’єктом творчої людської активності.

І якщо в центрі уваги античності було природно-космічне життя, у середні віки – Бог і пов’язана з ним ідея порятунку, то в епоху Відродження у центрі уваги виявляється людина. Тому філософське мислення цього періоду можна охарактеризувати як антропоцентричне.