Сопор – сильне пригнічення свідомості та патологічний сон, відсутність виконання хворим на інструкції, можливе отримання реакції відкривання очей при сильному стимулюванні (на біль чи звук). Ступор (англ. stupor) – поняття в англомовній літературі, аналогічне сопору.
Со́пор (від лат. sopor — заціпеніння, млявість, сон, непритомність; субкома, сопоро́зний стан, патологічний сон, status soporosus) — середній ступінь пригнічення свідомості, що характеризується глибоким вимкненням останнього. Характерні втрата довільної та збереження рефлекторної діяльності.
Сопор (патологічний сон, прекома) – глибоке похмурість свідомості, людина перебуває у стан сплячки. Тільки голосний оклик, больовий вплив можуть вивести його з цього стану на короткий час, після зникнення подразника знову засинає.
Сопор – Глибоке придушення свідомості, при якому неможливе мовленнєве спілкування з хворим. Збережено координовані захисні реакції – відкривання очей на больові, звукові та інші подразнення. Хворий сонливий, лежить із заплющеними очима. Можливе його виведення стану сонливості за допомогою різних стимуляцій.