Гебефренічна шизофренія, гебефренна шизофренія, гебефренія (ін. -грец. ἥβη – юність, φρενός – розум, розум) – один із підтипів шизофренії, що характеризується наявністю в поведінці виражених рис дитячості, дурниці.
Гебефренічна форма шизофренії (F. 20.1) – частіше починається у підлітковому віці. Для неї характерні поверхневі та неадекватні емоційні прояви (афективний розлад), непередбачуваність поведінки, фрагментарність марення та галюцинацій. Виникає вольовий дефект та емоційне ущільнення.
Ранні симптоми шизофренії: Ізоляція від суспільства, нелюдимість. Байдужість до себе, друзів та рідних. Емоційна холодність. Поступова втрата інтересу до всього, що турбувало раніше.
На сьогоднішній день до основних форм шизофренії, представленим у МКБ-10, відносяться:
- Параноїдна (F20.0);
- Гебефренічна, гебефрена (F20. 1);
- Кататонічна (F20. 2);
- недиференційована (F20. 3);
- Залишкова, резидуальна (F20. 5);
- Проста (F20. 6);
- Латентна (F21. 1);
- Псевдоневротична, неврозоподібна (F21.