У депресивного хворого вони покращують настрій, зменшують або знімають тугу, млявість, апатію, тривогу, занепокоєння, дратівливість та емоційну напругу, підвищують психічну активність, нормалізують фазову структуру та тривалість сну, апетит. Це так зване тимолептична дія (Лат.
З цих антидепресантів найкращу ефективність показали миртазапін, есциталопрам, венлафаксин, сертралін та циталопрам. Найнижчу ефективність показали пароксетин, флуоксетин та ребоксетин. Найкращу переносимість та прийняття пацієнтами показують есциталопрам, сертралін, бупропіон та циталопрам.
Антидепресивне (тимоаналептичний) дія препарату поєднується із стимулюючим впливом на ЦНС.
Великий відсоток сучасних антидепресантів нормалізує її, блокуючи захоплення нейронами молекул серотоніну із синаптичної щілини, де ця речовина зв'язується з відповідними рецепторами. Це, зрештою, забезпечує і нормалізацію емоційного стану.