Затримка психомовного розвитку – група розладів, що поєднуються за клінічними проявами, що відображають відставання психічного (ЗПР) та/або мовного розвитку (ЗРР) від вікової норми.
Для дітей із затримкою психічного розвитку характерні: недостатній рівень розвитку пам'яті, моторики, мислення, мови, уваги, і навіть самоконтролю. Крім того, відзначається примітивність та нестійкість емоцій, погана успішність у школі.
Важливо взяти до уваги те, як дитина грає, чи вміє вона імітувати чужі дії, чи розуміє вона мову, чи намагається спілкуватися за допомогою жестів. Якщо він ніяк не імітує інших людей під час гри, і якщо він не розуміє чужої мови, це може бути більше, ніж просто затримка мови..
При ЗПР відбувається запізнення психічного розвитку, при якому страждають вищі психічні функції дитини, такі як увага, пам'ять, мислення та емоційно-вольова сфера. Це негативно відбивається на процесі шкільного навчання та адаптації у колективі.