У чому гріх засмучення?

У християнстві За словами Іоанна Ліствичника, «сумування є розслаблення душі, знемога розуму, зневага до чернечого подвигу, ненависть до обітниці, ублажитель мирських, оббрехатель Бога, ніби Він немилосердний і нелюдолюбний»(Литва 13:2).

Якщо узагальнити інформацію кількох джерел, можна сформулювати загальну тезу: зневіра — смертний гріх, бо людина розтрачує життєві сили, свідомо включає програму згасання та смерті, тим самим вступаючи в суперечність із провидінням Святого Духа, який дарує життя та оновлення.

Проти зневіри боротися складно, і Головне протиотруту тут – терпіння. І тверезий самоаналіз. Зокрема, озирнутися навколо себе і подивитись іноді, як люди страждають навколо і як несуть ще більші скорботи, ніж я сам(а), кому буває набагато гірше, ніж мені, буває корисним і трохи протверезить.

Наприклад, часто засмучення буває від марнославства. Марнославство – це кров'яне почуття. Якщо я його в собі вигодовую, потураю йому, то неминуче клопочу зневіру. Також зневіра може бути від неправильного погляду на скорботи як на щось постійне та неминуча.