Діагностика вестибулярної функції здійснюється за допомогою проведення обертальної та калорічної проб, а також флангової ходи, пози Ромберга та інших досліджень. Діагностика вестибулярної функції – виявлення спонтанних симптомів патологій внутрішнього вуха, ступеня збудливості вестибулярного апарату.
Основними симптомами порушення вестибулярного апарату є: посмикування очного яблука (ністагм) і запаморочення, порушення фіксації погляду. Також можуть виникати зміни пульсу та ритму дихання; порушення рівноваги, посилення потовиділення, нудота, блідість або почервоніння обличчя та шиї.
Вестибулометрія (відеоністагмографія) – сучасний метод дослідження вестибулярного апарату, що ґрунтується на реєстрації руху очних яблук за допомогою відеокамер при виконанні низки тестів. Використовується для діагностики про системних запаморочень, що з патологією лише вестибулярної системи.
Запаморочення та порушення рівноваги – Найпоширеніші симптоми ураження вестибулярного апарату. Запаморочення – це патологічне відчуття обертання людини щодо інших предметів чи обертання предметів навколо людини.