(cranium) (від грец. cephalon) є скелетом голови і служить вмістилищем головного мозку, органів чуття та початкових відділів травного та дихального трактів. Череп (рис. 1) складається з двох відділів: мозкового (cranium cerebrale) (a) та лицьового або вісцерального (cranium faciale sеu viscerale) (б).
А – мозковий череп (Cranium neurale (neurocranium) seu cranium cerebrale). До нього відносяться: дах, або склепіння черепа (calvaria seu fornix cranii).
Череп (лат. cranium) кісткова або хрящова частина голови у хребетних тварин, каркас голови, що захищає від пошкодження найбільш вразливі органи і служить місцем прикріплення її м'яких тканин. Він підтримує структури обличчя та створює захисну порожнину для мозку.
Мозковий череп складають непарні кістки – потилична, лобова, клиноподібна та парні скронева та тім'яна; частково в нього входить гратчаста кістка. Лицьовий череп складає кістковий скелет верхніх відділів органів дихання (ніс) та травлення (рот, ковтка), в ньому розташовані органи слуху, зору, нюх частина носа.