У православній традиції ненажерливість разом із пристрастю до витончених смакових відчуттів є першою та корінною з восьми гріховних пристрастей і носить назву обжерливості. Преподобний Авва Дорофей у «Душекорисних повчаннях» поділяв гріх обжерливості на дві складові: Гастрімаргія (грец.
Черевоугоддя в православ'ї — це надмірна пристрасть до догодження плоті, яка стає для людини вищою і важливішою за Бога. Саме гріх обжерливості у православній традиції відноситься до «смертних» гріхів. Це не означає, що Господь карає за них смертю.
Терміном «булімія» все частіше позначають звичайне ненажерливість. Але слід знати, що це розлад психіки, при якому людина практично не може контролювати власний апетит і кількість їжі, що з'їдається.
Це явище ще називають лемаргія (Від грец. Гортанобесся) – Прагнення людини до насолоди від споживання смачної їжі, отримання задоволення від органолептичних властивостей.