Іспанський сором (також емпатична збентеження, супутнє збентеження, замісне збентеження, приховане замішання, опосередковане збентеження та ін.) – почуття збентеження від спостереження за діями іншої людини, що бентежать.
Стаючи свідками публічних помилок оточуючих, всі ми відчуваємо різні ступені дискомфорту. Виявляється, причиною тому може бути різний рівень емпатії: чим він вищий, тим більша ймовірність, що ми червонітимемо за інших, навіть незнайомих людей..
Сором можна розділити на категорії:
- Конфлюентний. Від слова «конфлюенція» – злиття. …
- Інтроективний сором. Якщо конфлюентний сором має дифузний характер, тобто мені соромно в принципі, за те, що я є такий, то інтроективний сором більш локальний. …
- Проективний сором. …
- Ретрофлексивний сором.
Звідки пішов вираз «іспанський сором»? Найпростіша та найпопулярніша теорія каже про те, що саме іспанці першими позначили словами такого роду почуття. Психологічний дискомфорт за дії інших там стали називати «verguenza ajena» або «ганьба за інших».