Тривожно-уникаючий (англ. fearful-avoidant) тип уподобання відзначається у людей, які постраждали від фізичного, морального чи сексуального насильства на ранніх етапах життя. Таким людям складно бути люблячими та відкритими, незважаючи на прагнення до близькості.
Пацієнтам з уникаючим розладом особистості показано тривала психотерапія, але не в умовах стаціонару, а амбулаторно. Лікар-психотерапевт повинен привернути до себе пацієнта, обговорити з ним його страхи, спонукати до дії. Усі життєві помилки, що здійснюються пацієнтом, обговорюються під час прийому.
Цей варіант уподобання поєднує, відповідно, риси тривожного і уникаючого типів і зазвичай зустрічається у тих, хто пережив насильство. Такі люди прагнуть любові, близькості та турботи, але бояться вступати у стосунки. Їх лякає перспектива бути знехтуваними.