Запис ЕКГ Спочатку записують ЕКГ у стандартних відведеннях (I, II, III), потім у посилених відведеннях від кінцівок (aVR, aVL та aVF) та грудних (V1-V6). У кожному відведенні записують щонайменше 4 серцевих циклів PQRST. ЕКГ реєструють, як правило, при швидкості руху паперу 50 мм с1.
У кардіологічній практиці найбільш поширені 12 наступних відведень: I, II та III стандартні відведення Ейнтховена (див.), посилені відведення aVL, aVR та aVF Гольдбергера (див.) та 6 прекардіальних відведень (див.) Вільсона.
Електрокардіографія – методика реєстрації та дослідження електричних полів, що утворюються під час роботи серця. Електрокардіографія є відносно недорогим, але цінним методом електрофізіологічної інструментальної діагностики в кардіології.
Які порушення можна виявити за допомогою ЕКГ?
- аритмії різного генезу та порушення провідності серця;
- всілякі ішемічні зміни внаслідок ішемічної хвороби серця чи інфаркту міокарда;
- гіпертрофію лівого чи правого шлуночка;
- порушення у метаболізмі калію, магнію та кальцію;
- вади серця.