Розрив нижньої частини стравоходу та верхньої частини шлунка під час сильної блювоти, блювотних рухів або гикавки називають розривом Маллорі-Вейсса. Такий розрив може розірвати кровоносні судини, з яких потім починається кровотеча.
Раптове закидання шлункового вмісту та газів у стравохід при спазмі його фарингоезофагеального сфінктера призводить до різкого підвищення внутрішньостравохідного тиску, через що відбувається розрив стінки стравоходу в найбільш слабкому відділі, який розташований безпосередньо над діафрагмою.
Симптоми розриву стравоходу включають біль у грудях та животі, лихоманку, блювання, гематомезис та шок. Підшкірна емфізема пальпується приблизно у 30% пацієнтів. В області середостіння може вислуховуватися крепітація (симптом Хаммена) – своєрідні хрумкі або "клацаючі" шуми, синхронізовані із серцевими скороченнями.