Після мікроінсульту у пацієнтів можуть виникати неприємні наслідки (порушення чутливості, мови, загальна слабкість, погіршення когнітивних здібностей, депресивний стан, порушення акту ковтання та ряд інших). При розвитку таких побічних ефектів хворому потрібна реабілітація.
Лікування при мікроінсульті має бути не тільки грамотним, а й строго дозованим, з постійним контролем артеріального тиску у пацієнта. Медикаментозні призначення можуть бути такими: дибазол та папаверин внутрішньом'язово; магнезія з фізрозчином та фуросемід внутрішньовенно.
Після виникнення мікроінсульту здебільшого відбувається повторення транзиторних ішемічних атак. Також зростає ймовірність появи геморагічного чи ішемічного. інсульту. Результатом цих станів може стати параліч, інвалідність та летальний кінець.