При блюванні відбувається сильне скорочення діафрагми та м'язів передньої черевної стінки, затримка дихання та різкий викид вмісту шлунка у стравохід і далі в ротову порожнину. Це може супроводжуватись підвищеною слинотечею, потовиділенням, слабкістю, запамороченням.
Блювоті зазвичай передує нудота, мимовільні ковтальні рухи, прискорене дихання, посилене виділення слини та сліз. Блювотні маси складаються зазвичай із залишків їжі, шлункового соку, слизу; можуть містити жовч та інші домішки (кров, гній).
Правила першої допомоги:
- Заспокоїти хворого, посадити поставити біля нього ємність;
- Якщо хворий, що знаходиться в несвідомому стані, слід нахилити його голову набік, щоб він не захлинувся блювотними масами;
- Після кожного нападу потрібно прополоскати рота прохолодною водою;
Блювота є вимушене неконтрольоване вигнання вмісту шлунка або кишечника через рот за участю м'язів черевного преса та діафрагми. Блювота також супроводжується слабкістю, слинотечею, сльозотечею та запамороченням.