До них відносяться: певний рівень розвитку пізнавальних інтересів, готовність до ухвалення нової соціальної позиції, самооцінка, наявність опосередкованої шкільної мотивації (бажання вчитися), а також достатній розвиток інтелектуальної сфери, рівня спілкування та довільної поведінки.
Особистісна готовність до школи – дитина готова до шкільного навчання, якщо школа приваблює його не зовнішньою стороною (атрибути: портфель, зошити), а можливість отримати нові знання. Інтелектуальна готовність до школи – наявність кругозору, запасу конкретних знань та умінь, інтерес до знань.
Складовими компонентами психологічної готовності до навчання у школі є мотиваційна, соціально-особистісна, інтелектуальна та емоційно-вольова готовність.
Загальна готовність до школи виражається в досягненні дитиною до моменту вступу до школи такого рівня розумового, морального, вольового, естетичного та фізичного розвитку, який створює необхідну основу для активного входження дитини до нових умов шкільного навчання та свідомого засвоєння навчального закладу.