Найбільш поширеною причиною запаморочення є захворювання внутрішнього вуха: доброякісно пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППГ), інфекції внутрішнього та середнього вуха (отити), хвороба Меньєра, «морська хвороба» – заколисування.
Психогенне запаморочення властиве людям з неврозами та особистісними розладами. Подібні напади виявляються через відчуття тривоги, панічних атак у різних ситуаціях. Цей вид зазвичай описують як відчуття нестійкості, наявність тяжкості в голові, почуття сп'яніння.
Різкий характер запаморочення при простому русі головою, інколи ж і при відведенні погляду – можуть свідчити про вестибулярний неврит (нейроніт). Сильний головний біль, блювання, сонливість, втрата орієнтації в просторі, образи, що пливуть, в положенні лежачи можуть бути симптомами гострого початку інсульту.
Таке запаморочення виникає через перепади тиску, у тому числі коли людина довго лежить, а потім різко починає рухатися. Воно доброякісне і не відноситься до патології. Справжнє запаморочення виникає через подразнення ділянки вестибулярного апарату. Його ділять на периферичне та центральне.