Сором — почуття, а почуття можуть бути хибними, тоді як власні моральні настанови та принципи — ні. Совість сформована всередині і не може бути навіяна кимось, бо є самовідчуттям.7 Грудня. 2023р.
На мою думку, сором – це збентеження та незручність за порушення етичних та моральних норм, при цьому сором може бути хибним, тобто людина насправді не порушила цих норм, але її присоромили або докорили з низки причин. Совість – це почуття моральної відповідальності за свою поведінку, поганий вчинок.
Різниця між совістю і соромом полягає в тому, до якого критерію належить поняття. Як правило, до внутрішнього критерію норми належить совість, а зовнішньому (публічному) – совість. Доброчесність відрізняється від добра тим, що перше це особистісне якість, а друге – все те, що людина робить заради інших.
Хибний сором — це сором без об'єктивної причини. Він пов'язаний насамперед з тим, що людина може відчувати свою невідповідність найрізноманітнішим вимогам, у тому числі й вимогам свідомо аморальним, але визнаним як позитивні в тій чи іншій субкультурі.