Відомо, що велику, але не єдину роль у виникненні СДВГ грає спадковість. До розвитку синдрому може також наводити поєднання таких факторів, як ушкодження головного мозку, неблагополучне довкілля, неадекватний стиль виховання.
СДВГ має тенденцію передаватися у спадок. СДВГ немає відомих специфічних причин. Можливі причини СДВГ включають генетичні, біохімічні, сенсомоторні, фізіологічні та поведінкові фактори. До факторів ризику входять маса тіла при народженні < 1500 г, травма голови, дефіцит заліза
СДВГ не лікуєтьсяПроте потребує корекції, адже може сильно зіпсувати життя як самій людині, так і оточуючим. Дитині буде складно вчитися, спілкуватися з однолітками та знаходити друзів. У дорослому віці у нього виникатимуть проблеми з поведінкою, можуть виникнути залежності та порушення психіки.
При дефіциті уваги використовуються когнітивні тренування. Голкорефлексотерапія (ІРТ) традиційно використовується для відновлення регуляції роботи багатьох органів, у тому числі головного мозку. Транслінгвальна нейростимуляція (ТЛНС) – це вплив на головний мозок через стимуляцію рецепторів язика.