Також існує консенсус, що до «правих» ставляться консерватори, реакціонери, неоконсерватори, націонал-демократи (націонал-ліберали), капіталісти (як і ліберали, скоріше відносяться до центру), певною мірою праві ліберали, праві лібертаріанці (у тому числі анархо -капіталісти), націоналісти, соціал-авторитарії, …
Таким чином, спочатку правими називали тих, хто бажав зберегти існуюче становище (консерватори), а лівими — тих, хто виступав за фундаментальні зміни (прихильники радикальних революційних дій).
Ультраправі, вкрай праві, радикальні праві — політичні рухи та групи або окремі особи, які займають крайні позиції у правій частині політичного спектру.
До лівих течій відносять комунізм (у тому числі марксизм), соціальний анархізм, анархо-комунізм, соціалізм (у тому числі соціалізм XXI століття, демократичний, лібертарний, революційний, ринковий та ліберальний), соціал-демократію, соціальний лібералізм, лейборизм, енвайронменталізм, зелену політику, реформізм, …