Сором пов'язаний із відчуттям соціальної неприйнятності того, за що соромно. Для виникнення почуття сорому потрібні реальні чи передбачувані свідки того, за що соромно – ті, перед ким соромно. Без свідків почуття сорому не виникає, але може виникати почуття провини.
Індоєвропейське – steu > stu (холод, холод > стискатися, кочніти). Загальнослов'янське – stud' < styd' (сором, наруга, ганьба). Слово «сором» (ганьба, сором, почуття збентеження) відоме з давньоруської доби (з XI ст.).
Сором відчувається в області діафрагми, дихання перехоплює. Тіло виявляється скутим і ви втрачаєте здатність мислити та діяти довільно. Захисна реакція повністю паралізує.