Індивід – вихідний стан людини у філогенетичному та онтогенетичному розвитку. Особистість ж сприймається як наслідок розвитку індивіда, втілення власне людських аспектів. Особистість – це соціальна сутність людини. Визначення.26 лип. 2010р.
Особистість суб'єкт соціокультурного життя, що саморозкриває свою індивідуальність у контексті соціальних відносин, спілкування та предметної діяльності. Поняття «особистість» нерозривно пов'язане із соціальною природою людини.
Відмінність «особистості» від «людини» визначається тим, що "людина" є родове поняття, а "особистість" – індивідуальне, від «індивіда» ж «особистість» відрізняється тим, що є його особливою якістю, але не вродженим, не іманентним, а таким, що формується в результаті оволодіння індивідом певним культурним змістом; …
Людина – громадська істота, що володіє розумом і свідомістю, а також суб'єкт суспільно-історичної діяльності та культури. Виник на Землі в результаті еволюційного процесу – антропогенезу, деталі якого вивчаються.