(від лат. mutus — «німий, безмовний») — у психіатрії та неврології стан, коли хворий не відповідає на запитання і навіть не дає зрозуміти знаками, що він згоден вступити з оточуючими в контакт, при цьому в принципі здатність розмовляти та розуміти мову оточуючих у нього збережено.
Мутизм – це цілковита відсутність мови за умов безпеки речедвигательного апарату. У людини, яка страждає на мутизм, збережена здатність говорити, але діалогова і спонтанна мова, жестикуляція та міміка відсутні. Чужу мову при цьому він розуміти здатний.
Причини порушень мови Порушення мови у дорослих, що виникають внаслідок уражень головного мозку: інсульти, черепно-мозкові травми, енцефалопатії різного генезу (токсичного, травматичного, вірусного), а також внаслідок перенесених онкологічних захворювань можуть мати різний перебіг та прояви.
Афазія – мовна дисфункція, яка може включати порушення розуміння чи висловлювання слів чи невербальних еквівалентів слів. Вона розвивається в результаті ураження мовних центрів у корі головного мозку, а також базальних ядер або білої речовини, через які проходять провідні шляхи.