Хвильова теорія світла – Одна з теорій, що пояснюють природу світла. Основне положення теорії полягає в тому, що світло має хвильову природу, тобто поводиться як електромагнітна хвиля, від довжини якої залежить колір видимого нами світла.
У деяких явищах (інтерференція, дифракція, поляризація світла) Виявляються хвильові властивості світла; ці явища описуються хвильовою теорією. В інших явищах (фотоефект, люмінесценція, атомні та молекулярні спектри) виявляються корпускулярні властивості світла; такі явища описуються квантовою теорією.
Світло має як хвильові, так і корпускулярні властивості. Хвильові властивості виявляються при поширенні світла (інтерференція, дифракція). Корпускулярні властивості виявляються при взаємодії світла з речовиною (фотоефект, випромінювання та поглинання світла атомами).
Фотон веде себе і як частка, яка випромінюється або поглинається цілком об'єктами, розміри яких набагато менше його довжини хвилі (наприклад, атомними ядрами), або взагалі можуть вважатися точковими (наприклад, електрон).