Поразка мозочка, насамперед його черв'яка (архі- і палеоцеребеллуму), веде зазвичай до порушення статики тіла – здатності підтримки стабільного становища його центру тяжкості, що забезпечує стійкість. При розладі цієї функції виникає статична атаксія (грец. ἀταξία — безлад).
Основний прояв цих розладів виявляється у порушення плавності та точності рухових актів. Характерною ознакою ураження мозочка служить коливання пальця руки або ноги при наближенні до мети або їх рух з боку в бік при спробі потрапити в предмет.
Порушення функції нейронів веде до порушення м'язового тонусу, розсинхронізації роботи м'язів. Оскільки нейрони мозочка пов'язані з корою головного мозку, їх загибель призводить до розладів мови, мислення та психіки..
У мозочкових порушень може бути велика кількість причин, включаючи вроджені вади розвитку, спадкові атаксії та різні набуті стани. Набір симптомів може варіювати в залежності від причини, але, як правило, він включає атаксію (порушена координація рухів).