Паркінсонізм – неврологічний синдром, для якого характерні ригідність (різке підвищення м'язового тонусу), гіпокінезія (уповільненість рухів) та тремтливий гіперкінез (
, який виражається в тремтінні кінцівок).
У спеціальній літературі з цього питання різниця між «синдромом» та «хворобою» часто інтерпретується наступним чином: хвороба Паркінсона являє собою паркінсонізм, для якого немає жодних інших причин, крім певного поєднання а) внутрішніх схильностей та б) зовнішніх пускових факторів.
Переважання ригідності у певних групах м'язів призводить до формування характерної пози прохача (також називають «поза манекена»): хворий сутулиться, голова нахилена вперед, напівзігнуті в ліктьових суглобах руки притиснуті до тіла, ноги також злегка зігнуті в тазостегнових та колінних суглобах.
Симптоми хвороби Паркінсона
- тремтіння рук, ноги та тулуба, що посилюється при втомі
- обмеження рухової активності, сили скорочення м'язів, міміки
- човгаюча хода
- погіршення здатності утримати рівновагу
- підвищення тонусу м'язів
- порушення сну
- розлади вестибулярного апарату
- психічні порушення