Це нав'язливий стан, у якому людина перебуває перманентно. За постійним почуттям провини може ховатися страх бути неприйнятим, страх самотності, бажання почуватися потрібним.
Якщо її не перервати, вона може стати хронічною. Це може призвести до емоційного вигоряння та проблем зі сном, підвищити ризики розвитку тривожного розладу та депресії. Інша небезпека полягає в тому, що почуття провини, що не припиняється, може змусити людину приймати невигідні для себе рішення.
Загальне самовідчуття при почутті провини — «Я поганий», що супроводжується тілесними ознаками як агресії на самого себе, так і почуття страху: напруга м'язів у різних ділянках тіла (тілесний малюнок страху), порушення дихання та почастішання серцебиття, «бажання сховатися».