Якщо логопед працює виключно над постановкою мови (формує зв'язне мовлення, допомагає накопичити лексикон, удосконалює фонематичний слух, розвиває граматичні навички, навчає вмінню словозміни, виправляє вимову звуків), то дефектолог знаходить першопричину і насамперед бореться з нею.
Дефектолог займається розвитком вищої психічної діяльності, «запускаючи» у дитини, а логопед згодом «ставить» вимову.
Олігофренопедагог – дефектолог, який працює з дітьми, які мають проблеми в інтелектуальному розвитку. Логопед вивчає причини та структуру порушень мовлення, визначає шляхи виправлення мовних дефектів, підбирає навчальні та виховні прийоми та засоби для правильного розвитку мовлення.
Насамперед, допомога дефектолога потрібно так званим особливим дітям, з такими діагнозами, як: синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ); ранній дитячий аутизм (РДА); затримки мови (ОНР, ЗРР, ЗПРР, моторна алалія, сенсорна алалія, сенсо-моторна алалія) – логопед-дефектолог; заїкання, логоневроз.