Відомо, що велику, але не єдину роль у виникненні СДВГ грає спадковість. До розвитку синдрому може також спричинити поєднання таких факторів, як пошкодження головного мозку, неблагополучне довкілля, неадекватний стиль виховання.
СДВГ має тенденцію передаватися у спадок. СДВГ немає відомих специфічних причин. Можливі причини СДВГ включають генетичні, біохімічні, сенсомоторні, фізіологічні та поведінкові фактори. До факторів ризику входять маса тіла при народженні < 1500 г, травма голови, дефіцит заліза
СДВГ виникає у дітей з порушенням будови та функціонування головного мозку, переважно у префронтально-стріо-таламо-кортикальних структурах (навкололобних ділянках кори та підкіркової області). Ці структури можуть пошкоджуватися в період вагітності, під час пологів та раннього дитинства.
У результаті фахівці дійшли думки, що у більш ніж 80% дорослих із набутим у пізньому віці СДВГ такого синдрому насправді може і не бути (Діагноз може бути помилково поставлений за симптомами, пов'язаними з іншими розладами), а у 20% він просто не був визначений у ранньому віці.