Термін ''когнітивний'' походить від латинського cognoscere – знати, дізнаватися, розслідувати. Залежно від контексту, це слово може означати знання, переконаність, розумову здатність, здатність до вивчення, збереження знання та обміну ним з іншими.
Для пізнання світу людина використовує когнітивні здібності. сприйняття, аналіз інформації про навколишню дійсність, увагу, пам'ять та мовлення. Погіршення когнітивних функцій пов'язані з ураженнями мозку. Наприклад, черепно-мозкові травми, інсульти чи інші порушення мозкового кровообігу.
Когнітивний означає все, що стосується пізнавальних процесів – сприйняття, мислення, пам'ять, увага, здатність будувати плани та оцінити наслідки своїх дій. Простіше кажучи, це те, що відноситься до розуму та інтелекту.
Когнітивність – це здатність сприймати та обробляти дані, що надходять до нас різними способами (сприйняття, досвід, переконання…), щоб перетворити їх на знання.