Рефлексивне слухання полягає у встановлення зворотного зв'язку слухача з розмовляючим. Слухач не тільки уважно слухає, а й повідомляє того, хто говорить, як він його зрозумів. Той, хто говорить, оцінює це розуміння і при необхідності вносить поправки в свою розповідь, прагнучи домогтися більш точного розуміння слухачем.
Розглянемо чотири види рефлексивних відповідей: з'ясування, перефразування, відображення почуттів та резюмування. Зазвичай ці види відповідей використовують у комбінації. З'ясування – це звернення до того, хто говорить за уточненнями. З'ясування допомагає зробити повідомлення більш зрозумілим і сприяє більш точному сприйняттю слухачів.
Рефлексивне слухання – це об'єктивний зворотний зв'язок із мовцем, що використовується як контроль точності сприйняття почутого (використовується у ситуаціях, коли промовець потребує не стільки емоційної підтримки, скільки допомоги при вирішенні певних проблем).
Активне (рефлексивне) слухання характеризується встановленням зворотний зв'язок із розмовляючим у вигляді: розпитування — прямого звернення до промовляючому, яке здійснюється з допомогою різноманітних питань; перефразування – висловлювання тієї ж думки іншими словами, щоб той, хто говорить, зміг оцінити, чи правильно його …