при слухових псевдогалюцинаціях хворі чують «звучання думок», «луна думок», «розмови у голові кількох голосів». «Джерела звуку» при цьому можуть перебувати в незвичайному місці (у животі) або на нереальній для сприйняття відстані (на Марсі).
На відміну від галюцинацій псевдогалюцинації проектуються не у зовнішньому просторі, а у "внутрішньому" – голоси звучать "всередині голови", хворі їх чують як би "внутрішнім вухом"; бачення сприймаються "розумовим" поглядом, "духовними очима".
Галюцинації – це хибне сприйняття об'єктів чи подій за участю всіх органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику чи смаку (без реальної наявності об'єкта сприйняття). Головною клінічною ознакою галюцинацій є їхня поява на тлі ясної свідомості.
Виникають зорові галюцинації: зміна кольору, сприйняття у зменшених розмірах, спотворення характеристик об'єктів та ін. Склероз судин головного мозку.