Лікарі стверджують: ЗПРР важливо виявляти та починати лікувати вже у 2-3 роки, тоді результат лікування буде дуже відчутним. Якщо ж лікування затримки психомовного розвитку почалося після шести років, то хороший результат буде лише у 2 дітей із 1000, а після 7 років ймовірність лікування падає ще нижче.
Такі діти відрізняються гіперактивністю, підвищеною агресивністю, неуважністю, швидкою стомлюваністю, слабкою пам'яттю. Дитина дуже повільно розуміє, має нерозвинену уяву та вузький набір емоційних проявів, відчуває великі труднощі у спілкуванні з однолітками, тому цурається їх.
Про ЗПРР кажуть, якщо у 2 роки дитина не вимовляє слів, а до 3 років у неї не сформована зв'язкова мова. Оцінкою ступеня порушень та лікуванням затримки психічного та мовного розвитку у дітей різного віку займаються дитячі неврологи, логопеди, дефектологи, медичні психологи за участю педагогів та батьків.