До ранніх органічних уражень головного мозку відносять: 1) аномалії розвитку нервової системи; 2) пери- та інтранатальна патологія (пошкодження мозку під час вагітності та пологів), ДЦП; 3) спадково-дегенеративні захворювання та хвороби.
Нерідко органічне пошкодження мозку викликають інфекційні захворювання (менінгіт, абсцес, енцефаліт та ін.), у тому числі і внутрішньоутробні інфекції, що провокують поразка центральної нервової системи – краснуха, герпес, ентеро- та респіраторні віруси, вірус імунодефіциту.
Органічне ураження центральної нервової системи (ЦНС) означає, що головний мозок людини пошкоджений. Ураження головного мозку може виникнути при тяжкому перебігу вагітності та пологів, інфекційному ураженні головного мозку, інсультах, а також тяжких травмах головного мозку.
Органічна поразка головного мозку проявляється патологічними змінами, які виявляються під час використання нейровізуалізаційних методів. Візуалізуються та співвідносяться будь-які патологічні процеси: пухлини, абсцеси, доброякісні кісти, крововиливи, атеросклероз, скупчення амілоїду.