Більшість дітей з ТНР порушена пам'ять, увага, фонематичний слух. Вони неправильно розуміють звернену до них мову, і звідси страждає весь процес навчання. Зв'язок між мовними порушеннями та інші сторонами психічного розвитку зумовлює специфічні особливості мислення.
Особливості розвитку дітей з важкими порушеннями мови виражаються також у вигляді соматичної ослабленості та уповільненого розвитку локомоторні функції. Для них характерно та деяке відставання розвитку рухової сфери, що виявляється у недостатній координації рухів, низької швидкості та спритності їх виконання.
Дітям із порушеннями мови притаманні нестійкість інтересів, знижена спостережливість, знижена мотивація, негативізм, невпевненість у собі, підвищена дратівливість, агресія та уразливість. У таких дітей можуть виникнути труднощі у спілкуванні з оточуючими та у налагодженні контактів з однолітками.
До тяжких порушень мови відносяться дизартрія, алалія, афазія, загальне недорозвинення мови (1 та 2 рівні мовного розвитку), заїкання, ринолалія. Мова є одним із складних вищих психічних функцій людини, що забезпечується діяльністю головного мозку.