ἀ- /a-/ — «не» і καθίζειν /kathízein/ — «сидіти») — клінічний синдром, що характеризується постійним або періодично виникаючим неприємним почуттям внутрішнього рухового занепокоєння, внутрішньої потреби рухатися або змінювати позу, і виявляється в нездатності довго хворого в одній позі або …
Акатізія – це постійне внутрішнє спонукання до руху, патологічна непосидючість. Суб'єктивна складова феномена тяжке бажання рухатися, дискомфортні відчуття, почуття наростаючої тривоги за відсутності рухів.
При поєднанні антидепресантів із нейролептиками передбачається додатковий вплив на дофамінергічні структури. При "перекриванні" психопатологічних рядів, що утворюють клінічний простір депресії, відбувається формування складних афективних синдромів.
На відміну від нейролептиків транквілізатори не мають вираженої антипсихотичної активності і застосовуються як додатковий засіб при лікуванні психозів – для усунення психомоторного збудження та корекції побічних ефектів нейролептиків.