А́ура (др.-грец. αὔρα — легкий вітерець, подих) («парціальний» (фокальний, не розгорнутий) епілептичний напад) — будь-яке відчуття або переживання, що регулярно передує епілептичному нападу або є самостійним нападом. Є симптомом епілепсії.
В основі аури – зміни електричної та біохімічної активності нейронів (нервових клітин) у певних областях мозку. Наприклад, зорова аура виникає, якщо збуджуються нейрони потиличної кори – тому що ця ділянка мозку обробляє зорову інформацію.
αὔρα, лат. aura – подих, вітерець, віяння): Аура в езотериці та парапсихології – невидима простим оком оболонка, що оточує тіло людини, або будь-який інший живий об'єкт, тобто тварина, рослина, мінерал тощо.
У переважній більшості випадків аура мігрені безпечна, проходить самостійно, не залишаючи наслідків. Винятково рідко під час аури може розвинутись мігренозний інсульт – коли зберігаються випадання поля зору.. Але таке буває дуже рідко. Поодинокі випадки описуються у науковій літературі.