Термін "когнітивний" походить від латинського cognoscere – знати, дізнаватися, розслідувати. Залежно від контексту це слово може позначати знання, переконаність, розумову здатність, здатність до вивчення, збереження знання та обміну ним з іншими.
До когнітивних функцій відноситься пам'ять, гнозіс, мова, праксис та інтелект. Пам'ять – це здатність головного мозку засвоювати, зберігати та відтворювати необхідну для поточної діяльності інформацію.
Розлад когнітивних функцій викликає зниження розумової працездатності, погіршення пам'яті, проблеми з висловленням власних думок чи осмисленням чужої мови, погіршення концентрації уваги. При тяжких порушеннях пацієнти можуть ні на що не скаржитися через втрату критичності до власного стану.