Когнітивний дисонанс (від лат. cognitio «думка» і dissonantia «несузвучність», «нестройність», «відсутність гармонії») — стан психічного дискомфорту індивіда, викликане зіткненням у його свідомості конфліктуючих уявлень: ідей, вірувань, цінностей чи емоційних реакцій.
Термін "когнітивний" походить від латинського cognoscere – знати, дізнаватися, розслідувати. Залежно від контексту це слово може позначати знання, переконаність, розумову здатність, здатність до вивчення, збереження знання та обміну ним з іншими.
Когнітивний дисонанс – це невідповідність між тим, у що вірять люди, і тим, як вони поводяться, спонукає людей вчиняти дії, які допоможуть звести до мінімуму почуття дискомфорту. Суспільство намагається зменшити цю напругу різними способами, наприклад, відкидаючи, пояснюючи чи уникаючи нової інформації.
Дисонанс у музиці незлитне співзвуччя, негармонійне поєднання кількох звуків. Дисонанс у віршуванні — вид римуючого співзвуччя, в якому не збігаються голосні, що вдаряються. Когнітивний дисонанс у психології – психологічний стан при зіткненні у свідомості індивіда уявлень, що суперечать один одному.