Кохлеовестибулярні синдроми є поєднання вестибулярних порушень (запаморочення, нестійкість, ністагм) зі слуховими розладами (зниження слуху, вушний шум).
Основними симптомами порушення вестибулярного апарату є: посмикування очного яблука (ністагм) та запаморочення, порушення фіксації погляду. Також можуть виникати зміни пульсу та ритму дихання; порушення рівноваги, посилення потовиділення, нудота, блідість або почервоніння обличчя та шиї.
Вестибулярне, або справжнє, запаморочення — це відчуття уявного обертання чи руху (кружіння, падіння чи розгойдування) навколишніх предметів чи пацієнта у просторі; воно часто супроводжується нудотою, блюванням, порушенням рівноваги та ністагмом і посилюється (або з'являється) при зміні становища.
У важких випадках хвороби Меньєра можливе хірургічне лікування. Медикаментозне лікування вестибулярних порушень включає застосування препаратів із групи антихолінергічних, антигістамінних препаратів, групи бензодіазепінів. Використовуються також симптоматичні препарати, наприклад, церукал.